Методичні рекомендації щодо створення кабінетів предметів художньо-естетичного циклу у загальноосвітніх навчальних закладах

Методичні рекомендації щодо створення  кабінетів предметів художньо-естетичного циклу у загальноосвітніх навчальних закладах

1. Загальні положення

1.1. Діяльність кабінету предметів художньо-естетичного циклу  як навчального приміщення здійснюється згідно із Положенням про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів зареєстрованого в внутрішніх справ України від 30.09.98 № 348/70, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 09.09.2004 № 1121/9720 та затвердженого наказом Міністерством освіти і науки України  20.07.2004  № 601, розроблено відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту», концепції художньо-естетичного виховання та інших законодавчих актів України.

Це Положення поширюється на кабінети предметів художньо-естетичного циклу.

1.2. Положення визначає основні завдання, порядок створення й організації роботи кабінетів предметів художньо-естетичного циклу, установлює загальні вимоги до їх оснащення та змісту роботи.

1.3. Кабінети предметів художньо-естетичного циклу - це навчальне приміщення (клас), яке є навчальним та навчально-методичним осередком пропаганди мистецтва серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

1.4. Кабінети предметів художньо-естетичного циклу створюються в загальноосвітніх навчальних закладах за наказом його керівника.

1.5. Кабінети предметів художньо-естетичного циклу загальноосвітніх навчальних закладів можуть використовуватися для проведення навчання, перевірки знань та як виставкові зали творчих робіт вчителів, художників, учнів.

1.5. Відповідно до Положення готовність кабінету до нового навчального року проводить комісія, створена за наказом відділу (управління) освіти і науки районної (міської) держадміністрації. До цієї комісії входять представники зазначених органів управління освітою, керівник навчального закладу.

2. Основні завдання та зміст роботи кабінету предметів художньо-естетичного циклу

2.1. Основними завданнями кабінету предметів художньо-естетичного циклу в загальноосвітніх навчальних закладах є навчання та художньо-естетичне виховання учнів.

2.2. Організація роботи кабінету предметів художньо-естетичного циклу  повинна забезпечувати реалізацію змісту художньо-естетичної освіти, а саме, розвитку культурного та духовного рівня учнів.

2.3.Напрями використання кабінету предметів художньо-естетичного циклу  в навчально-виховному процесі визначаються педагогічними і дидактико-методичними завданнями.

2.4. Відповідно до основних завдань, зазначених у п. 2.1 цього Положення, кабінет предметів художньо-естетичного циклу  здійснює таку роботу:

2.4.1 навчання учнів з предметів «Мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво»,  «Художня культура», «Естетика» та інших предметів, які передбачають художньо-естетичне виховання учнів;

2.4.2 проведення тематичних занять, зустрічей з митцями, лекцій, семінарів, мистецьких тижнів, консультацій для учнів з питань художньо-естетичної освіти;

2.4.3 здійснення зв'язку з художніми та музичними навчальними закладами, науковими установами та іншими мистецькими організаціями з питань навчання художньо-естетичної освіти;

2.4.4 підготовку та проведення виставок, конкурсів, фестивалів, концертів тощо.

3. Вимоги до безпечної експлуатації кабінету предметів художньо-естетичного циклу

3.1. Приміщення кабінету предметів художньо-естетичного циклу  має відповідати вимогам:

ДБН В.2.2-3-97 "Будинки та споруди навчальних закладів", затверджених наказом Держкоммістобудування України від 27.06.96 № 117;

Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.98 № 4, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10.02.98 за № 93/2533;

Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України, затверджених спільним наказом Міністерства освіти України та Головного Управління Державної пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України від 30.09.98 № 348/70, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17.12.98 за № 800/3240 (із змінами).

3.2. Приміщення кабінету художньо-естетичного циклу  повинно мати природне і штучне освітлення відповідно до СНиП II-4-79 "Естественное и искусственное освещение".

3.3. Під час експлуатації систем електропостачання, електрообладнання в кабінеті предметів художньо-естетичного циклу  користуються вимогами Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за № 93/2533.

3.4. Вимоги пожежної безпеки для кабінету предметів художньо-естетичного циклу  визначаються Правилами пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України, затвердженими спільним наказом Міністерства освіти України і Головного Управління Державної пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України від 30.09.98 №348/70, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 17.12.98 за № 800/3240 (із змінами).

3.5. Кабінети предметів художньо-естетичного циклу  забезпечуються опаленням і вентиляцією відповідно до СНиП 2.04.05-91 "Опалення, вентиляція і кондиціонування" з таким розрахунком, щоб у приміщенні підтримувалась температура у межах 17-20^оС і відносна вологість повітря 40-60%.

3.6. За згодою директора (заступника директора) закладу примі­щення кабінетів можуть використовуватись для проведення уроків з інших предметів, виховних заходів, батьківських зборів.

4. Обладнання кабінету художньо-естетичного циклу 

4.1 Кабінети предметів художньо-естетичного циклу  мають бути оснащені:

4.1.1 навчальними планами та програмами з питань художньо-естетичної освіти, програмним забезпеченням для персональних комп'ютерів, нормативно-правовими актами з художньо-естетичної освіти, методичною і довідковою літературою, директивними, інструктивними та іншими матеріалами, необхідними для проведення навчання з художньо-естетичної освіти;

4.1.2 підручниками, навчальними та наочними посібниками і навчальним приладдям (плакати, стенди, схеми таблиці, репродукції картин, макети, моделі, відеофільми тощо);

4.1.3 технічними засобами навчання (проекційна, аудіо та відеоапаратура, комп'ютерна техніка, електронні музичні інструменти тощо);

4.1.4 навчальним інвентарем – музичний інструмент (фортепіано, баян, акордеон, дитячі музичні інструменти тощо), мольберти, натурні зразки, драп, демонстраційні прилади та пристрої, схеми  тощо;

4.1.5 станками та дзеркальною стіною для занять хореографією.

4.2. Для зберігання навчального обладнання та приладдя потрібно мати секційні шафи, які розміщують у приміщенні кабінету, або вздовж однієї з бокових стінок.

       Секційні шафи мають бути укомплектовані:

•   картотекою аудіовізуальних засобів, відеотекою, педагогічними електронними засобами, мультимедійними засобами, картотекою на­вчальних комп'ютерних програм;

•   бібліотечкою науково-популярної, довідково-інформаційної і методичної літератури, підручниками, збірниками задач, журнала­ми, необхідними в навчально-виховній роботі з предмета;

•   картотекою дидактичних матеріалів, інструкціями для виконан­ня лабораторних і практичних робіт, дослідів, спостережень;

•   картотекою завдань для здійснення індивідуального підходу до навчання, організації самостійної роботи учнів, проведення контроль­них робіт, тематичних атестацій;

•   фонохрестоматійний матеріал для сприймання музики.

4.3 У кабінетах предметів художньо-естетичного циклу  можна розміщувати постійно діючі виставки учнів, вчителів та художників.

5. Організація роботи кабінету предметів художньо-естетичного циклу

5.1. Робота кабінету предметів художньо-естетичного циклу  здійснюється відповідно до навчальних планів і програм з предметів «Мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво»,  «Художня культура», «Естетика»» та інших предметів, які передбачають художньо-естетичне виховання учнів.

5.2. Перспективний план оснащення кабінету засобами навчання та шкільним обладнанням складає завідувач кабінету за погодженням з директором закладу, у разі необхідності (закупівля і встановлен­ня нового складного обладнання) — з місцевим органом управління освітою, органами державної санітарно-епідеміологічної служби та пожежної охорони.

5.3. Відповідно до Положення про піклувальну раду загальноосвітньо­го навчального закладу, затвердженого наказом МОН України № 45 від 05.02.2001 р. і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 146/5337 19.02.2001 р., і в межах, що належать до компетенції піклувальної ради, робота і матеріально-технічне оснащення навчальних кабінетів контролюються і спрямовуються піклувальною радою за­гальноосвітнього навчального закладу.

5.4. Організація роботи кабінету предметів художньо-естетичного циклу  покладається наказом керівника загальноосвітніх навчальних закладів на вчителя мистецьких дисциплін, який має відповідну професійну підготовку і в установленому порядку пройшов курсове навчання та атестацію з предмету.

5.5. Особа, відповідальна за організацію роботи кабінету предметів художньо-естетичного циклу:

•   розробляє план роботи кабінету предметів художньо-естетичного циклу  на поточний навчальний рік;

•   сприяє забезпеченню високої ефективності навчально-методичної діяльності кабінету, упровадженню та ефективному використанню в його роботі навчально-наочних і методичних посібників, довідково-інформаційних матеріалів, сучасних технічних засобів навчання та контролю знань тощо;

•   готує пропозиції щодо вдосконалення форм і методів роботи та оснащення кабінету;

•   забезпечує справний стан обладнання кабінету;

•   сприяє створенню та оснащенню куточків (стендів) з художньо-естетичної освіти, виставок  в навчальних кабінетах, інших приміщеннях навчального закладу та забезпеченню їх засобами друкованих, навчально-наочних демонстраційних матеріалів, власних та учнівських творчих робіт;

•   забезпечує дотримання в кабінеті правил електричної та по­жежної безпеки, чистоти, порядку тощо;

•   систематично веде інвентарну книгу із занесенням до неї відповідних змін про нові надходження, витрати та списання матері­альних цінностей.

6. Оформлення навчальних кабінетів

6.1.   На вхідних дверях кабінету повинен бути відповідний напис на табличці з назвою кабінету: «Кабінет музичного мистецтва», «Кабінет естетики», «Кабінет образотворчого мистецтва», «Кабінет художньої культури» або загальна назва «Кабінет дисциплін художньо-естетичного циклу» тощо.

Крім того, на вхідних дверях класної кімнати може бути цифрове позначення та літера класу, за якою закріплений даний клас початко­вої школи, наприклад «5-А клас».

6.2.   Для оформлення кабінетів передбачено створення навчально-методичних експозицій змінного та постійного характеру.

6.3.   До постійних експозицій кабінету належать:

•   інструкція з безпеки праці та пожежної безпеки, правила роботи в кабінеті;

•   портрети видатних художників, композиторів тощо;

•   таблиці побудови зображення на площині;

•   таблиці повітряної та лінійної перспективи тощо;

•   твори видатних митців України;

•   кращі зразки творів мистецтва світового значення;

•   скульптурні композиції;

•   творчі роботи учнів.

6.4.         До експозицій змінного характеру належать:

•   виставка кращих робіт учнів;

•   матеріали до теми наступних уроків, орієнтовні завдання тема­тичного оцінювання, державної атестації;

•   додаткова інформація відповідно до навчальної програми, зо­крема про життєвий і творчий шлях художників, композиторів, висвітлен­ня поточних подій розвитку мистецтва у нашій країні та за її межами;

•   матеріали краєзнавчого характеру;

•   результати експериментальної та дослідницької роботи учнів;

•   результати учнівських олімпіад, конкурсів, турнірів тощо. Мате­ріали експозицій оновлюються при переході до вивчення нової теми.

6.7.   Для розташування експозицій використовуються змінні пластинчасті, перфоровані або решітчасті стенди, що розміщують на сті­нах.

Навчально-методичний кабінет музики та образотворчого мистецтва КОІПОПК

Уроки мистецтва

Урок  (№ 25) музичного мистецтва із інтегрованого курсу «Мистецтво» в 3 класі

Конспект підготовлений вчителем музичного мистецтва Михайловою О.С.

Цукрозаводського  навчально-виховного комплексу

Олександрійської районної  ради

Кіровоградської області

Тема уроку: У царстві вигадки.

Мета уроку: збагатити емоційну сферу дитини, розвивати творчу уяву ,

                      познайомити з взірцями класичної музики на прикладі «Маршу

                      Чорномора» М.Глінки .

Тип уроку: комбінований

Обладнання: фортепіано, нотний матеріал, музичний матеріал для слухання,

                         відеофрагменти ,комп’ютер

Основні поняття: марш,   акцент, опера

Методи і прийоми  для застосування вчителем на уроці:словесні (бесіда),                                                                                      пояснювально-ілюстративні,   ігрові технології

Хід   уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.Гра "Вартові казкового королівства" - для повторення матеріалу з  теми «У світі уявного та реального». Учитель оголошує про те, що король та королева казкового королівства запрошують на бал. Усі хочуть на нього потрапити. А перепусткою є відповіді на запитання двох вартових, що стоять на вході до королівства. Основні питання по  темі уроків :

-Що таке акцент?

-В якому творі композитор використовує акценти?

- Продовжіть назву твору П.Чайковського «Баба........(Яга)»

-В якій пісні живуть кольорові слони? («Зелене слонення» І.Кириліної)

2. Вокально-хорова робота

-Виконання комплексу вокально-технічних вправ

-Повторення мелодії та слів пісні «Зелене слонення» І.Кириліної

-Індивідуальне та групове виконання пісні

ІІІ.Повідомлення теми мети уоку

Бесіда.

 Сьогодні ми з вами поговоримо про казку і про музику, яка була написана під враженням казок, тому що казки є найкращими творами, а казкові герої - нашими улюбленими героями. Читаючи казки, ми разом з казковими героями потрапляємо в світ вигадки незвичайного, чарівного: разом з Червоною шапочкою зустрічаємося з вовком, подорожуємо на килимі-літаку разом з Алладіном і його чарівною лампою.

-Ви пам'ятаєте, коли вперше познайомилися з казкою?

-Від кого в ранньому дитинстві ви вперше їх почули?

-Коли ви підросли і почали говорити, ви дізналися, що казки створювали письменники, і складав народ.

-Як називаються казки, які створювали письменники? (Авторські)

-А казки, які склав народ? (Народні).

Дуже багато казок написав О.С. Пушкіна. Він був поетом, письменником, казкарем. Зараз ми переглянемо відеофрагмент по сюжету казки «Руслан та Людмила» О.С.Пушкіна.(Перегляд відеофрагменту).

 Казки надихали не тільки письменників, але й композиторів. Вони теж дуже любили  люблять їх. Тому, ставши дорослими, створили прекрасну музику під враженням казок. Писали раніше, пишуть і зараз. Багато музичних творів написано на пушкінські казки композитором М.І. Глінкою.

М.І. Глінка - великий російський композитор. Він написав оперу-казку "Руслан і Людмила". Опера - це драматичний твір, у якому герої співають у супроводі оркестру. (Короткий зміст казки).

-Про що йдеться в цьому творі?

-Які казкові персонажі вам зустрілися?

-Як О.С.Пушкін описав зовнішній вигляд чаклуна? Знайдіть цей уривок в тексті і зачитайте. (Малюнок)

Вихід Чорномора в опері М. Глінки виділив певним номером і назвав  «Марш Чорномора». Музика маршу неначе повністю відповідає виду чарівника:вона різка, незграбна, часом дуже грізна, а іноді комічна.

1 слухання.

 Вигадані, нереальні, фантастичні образи нерідко зустрічаються в музиці. Один із відомих оперних персонажів - грізний Чорномор. Не такий Чорномор страшний, як могутній, адже він є володарем морської стихії.

Спробуйте уявити Чорномора.

2 слухання

Музика з опери «Руслан і Людмила» дуже влучно передає всю велич Чорномора. Уявіть бурхливе море: навколо темносиня вода і могутній Чорномор з тризубцем у руці. . Чорномор страшний і підступний. Музика маршу морського царя передає його грізний поступ.
-Який за характером володар морів - Чорномор.

-Про плескайте ритмічний малюнок маршу .

IV. Підсумок уроку

-         Згадайте назву казки О.С.Пушкіна яку чули сьогодні на уроці?

-         -Якими засобами М.Глінка передав образ Чорномора?

Уроки мистецтво

Розробка інтегрованого уроку 

Мистецтво 

у 6 класі

за темою «Вогонь Прометея»

Тема уроку: Вогонь Прометея

Мета уроку: знайомство з особливостями мистецтва та культуро

Стародавньої Греції. Знайомство учнів з засобами створення художнього образу засобами музичного та образотворчого мистецтва. Дати уяву про творчість як особливу форму людської діяльності. Формувати навички сприйняття, аналізу музичного та художнього твору, висловлювати власні думки; розвиток творчих навичок. Ознайомити зі способами створення художнього образу у безпредметній композиції. Розвивати культуру слухання музичних творів, культуру роботи фарбами. Виховувати інтерес до мистецтва, повагу до культури різних країн. Виховувати почуття впевненості у собі для підтримки творчих успіхів.

^ Задачі уроку: навчити визначати образ та характерні особливості культури певної, створювати художній образ у безпредметній композиції, виразними засобами живопису. Навчити визначати музичний характер твору. Спонукати учнів до творчості, активувати бажання створювати художні образи. Вчити культурі слухання та аналізу творів мистецтва.

^ Тип уроку: розширення і поглиблення теми

Форма проведення уроку: урок-подорож

Використання ІКТ: презентація, аудіо-фрагменти.

Обладнання: фотографії архітектурних споруд Давньої Греції, скульптур, малюнки дітей, вчителя, аудіо запис (Л. Мінкус танець з балету «Баядерка», П. Чайковський «Китайський Танець» з балету «Лускунчик», К. Дебюссі «Після полуденний відпочинок фавна» прелюд, фрагмент симфонічної поеми О. Скрябіна «Прометей»).

^ План уроку

І. Організаційна частина

ІІ. Актуалізація опорних знань (виконується інтерактивна вправа «Вгадай 

країну»)

ІІІ. Мотивація уроку

ІV. Вивчення нового матеріалу

1.    
Слово вчителя з елементами фасілітованої бесіди

2.    
Метод «мозаїка»

3.    
Слово вчителя з елементами фасілітованої бесіди

4.    
Прослуховування та аналіз музичного твору

5.    
фізкультхвилинка

V. Практичне завдання

VІ. Інструктаж 

VІІ. Рефлексія (інтерактивна вправа «Ти – мені, я – тобі»).

^ VІІ. Підсумок уроку

Хід уроку

І. Організаційна частина.

Учитель. 

-Доброго дня. Ми знову зустрілися на уроці мистецтва. Бажаю, щоб наш урок був для вас цікавим і корисним, адже у нас із вами є дивовижна можливість за допомогою мистецтва відправитися у минуле і доторкнутися до цікавої, повчальної історії людства. У подорожі нас супроводжуватиме вчитель музичного мистецтва Ірина Станіславівна, адже будь-який вид мистецтва без музики, наче людина без слуху. Музика доповнює образ, робить його більш завершеним, повним і досконалим.

ІІ. Актуалізація опорних знань 

Повідомлення ходу заняття з опорою на схематичний план, вивішений на дошці.

^ Коментар учителя:

Сьогодні на уроці нам необхідно виконати велику програму. Спочатку ми поновимо ваші знання, спробуємо відгадати тему уроку. Ввімкнувши уяву, прогуляємося вулицями стародавнього міста. Потім потренуємо мозок, вивчаючі нові поняття. Нарешті дістанемо зі схованок натхнення і виконаємо творчу роботу.

^ Слово вчителя музичного мистецтва:

Ми з  людини. Спробуйте за музичним образом назвати країну і відомий твір мистецтва, який ви б назвали візиткою цієї країни. (Виконується інтерактивна вправа «Вгадай країну») .-вами вже подорожували деякими стародавніми країнами і склали своє враження про їх культуру. Кажуть, що певна музика створює образ країни так, як одяг

Прослуховуються музичні фрагменти. Учні заповнюють картки. Один з учнів за викликом вчителя озвучує свою відповідь.

Музичний фрагмент	Назва країни	Мистецький твір
1. Л. Мінкус - танець з балету «Баядерка»
2. П. Чайковський «Китайський Танець» з балету «Лускунчик»
3. К. Дебюссі - прелюд «Післяполуденний відпочинок фавна»

Учитель разом із учнями аналізує і оцінює відповідь учня. 

ІІІ. Мотивація уроку

• 
  Якою країною ми з вами подорожували на попередніх уроках?

(Давньою Грецією).

• 
  Пригадайте з уроків літератури або історії, для кого з грецьких героїв вогонь став приводом для покарання? (Для, Прометея).
• 
  Виходячи з моїх запитань, спробуйте здогадатися якою буде тема нашого уроку? (Вогонь Прометея).

Ви праві, тема нашого року «Вогонь Прометея». А суть теми уроку ви

спробуєте пояснити наприкінці уроку. Проблемне питання нашого уроку:

^ Що символізує вогонь Прометея? Чому саме так звучить тема нашого уроку?

ІV. Вивчення нового матеріалу

1.    
Слово вчителя:

Ми продовжимо нашу подорож Стародавніми Афінами. Але спочатку давайте більше дізнаємося про архітектуру цього міста.

• 
  В центрі Афін розташувалося верхнє місто.
• 
  Пригадайте, як воно називалося? (Акрополь). 
• 
  Яку роль воно виконувало? (Культурний, релігійний центр та 

укріплення головної частини міста). 

• 
  Кому було присвячено головний храм Парфенон? (Афіні).

Поряд з головним храмом Афіни Палади було побудовано невеличкий храм зі складною назвою Ерехтейон. Він, як і всі інші храми Греції, був побудований із мармуру, що гармонійно поєднувалося з блакиттю неба та зеленню олив. Храм був красивим, стримано-піднесеним, але одна зі стін була «глухою» і виглядало важкувато. Архітектори знайшли цікаве рішення. Фотографію фрагменту цього храму ви можете бачити в своїх підручниках на стор. 112.

• 
  Роздивіться уважно й дайте відповідь на питання:
• 
  Що незвичайного у цьому храмі? (В ролі колон використовуються жіночі скульптури).

«Дівчина» на давньогрецькій мові – «Кора». Крім того, Кора – культове ім'я богині Персіфони. Тому жіночі скульптури мали назву «каріатиди», а галерея храму Ерехтейон називається «портик каріатид».

Блукаючи вулицями стародавнього міста, ніби переносишся у давні часи, відчуваєш дух міста, відкриваєш таємниці, торкаєшся історії. Найцікавіше, найцінніше, найвагоміше те відкриття, яке ти зробив самотужки. Отже я пропоную вам зробити власні відкриття. Для успішної роботи вам необхідно об'єднатися в команди. 

2.    
^ Застосовується метод «мозаїка».

Ви попрацюєте з підручником (стор. 112). У ході роботи знайдете відповіді на питання:

Питання для першої команди:

• 
  Чим зазвичай прикрашали храми в Стародавній Греції?
• 
  Імена яких видатних скульпторів дійшли до нашого часу?
• 
  Яку назву мали колони у вигляді чоловічих скульптур?

Питання для другої команди:

• 
  З якого матеріалу виготовляли скульптури?
• 
  Який ідеал втілювали митці Греції в своїх роботах?
• 
  Імена яких всесвітньовідомих скульпторів дійшли до наших часів?

Питання для третьої команди:

• 
  Як називається одне з чудес світу побудованих на острові Родос?
• 
  В чому унікальність цієї споруди?
• 
  Що нагадувало сонячне світло, відбиваючись від бронзи?

Після роботи із підручником і обговорення поставлених питань, експерти розходяться по іншим групам, обмінюючись інформацією. Потім експерти повертаються у свою групу і діляться отриманою інформацією з іншими членами групи, отримуючи нові знання. Учитель ставить запитання за темою, що вивчалася учнями.

3.    
^ Слово вчителя:

Як ви гадаєте, що символізувала скульптура Колоса, чому її назвали чудом світу? (Відповіді учнів). Давайте перевіримо ваші припущення, вислухавши експерта у цьому питанні.

^ Слово учня-експерта:

«Колосом» цю статую назвали тому, що вона була дуже велика (колосальна). А родоською – бо стояла на острові Родос. Колос Родоський уособлював у собі велич та могутність мешканців острова. 

^ Слово вчителя:

Чи відомо що саме сталося з величною пам’яткою?

Слово учня-експерта:

Одного дня землетрус страшенної сили знищів титанічну, неперевершену працю людей, нагадавши їм про те, що вони лише люди і не здатні змагатися ані з богами, ані з природою. Але згадка про відчайдушний порив і безмежний політ душі людської (в прикладі Колоса Родоського) і донині живе в світовій культурній спадщині людства.

^ Слово вчителя образотворчого мистецтва:

Дійсно, на згадку про велич, героїзм люди створюють твори мистецтва: від архітектурних пам’яток до художніх, музичних творів. Які твори мистецтва, що збереглися до наших часів розповідають нам про велич стародавніх греків? (міфи, архітектурні споруди, скульптури, олімпійські ігри). Людина і справді досить слабка, але недаремно говорять що в людині живе іскра божа, божий вогонь, який не дає людям заспокоїтися, заставляє їх рухатися вперед, долати все нові й нові рубежі. Звідки ж у нас цей вогонь? 


^ Слово вчителя музичного мистецтва:

«Образ вогню в творах мистецтва» досить рідкісний. Його коріння сягає своїми витоками в далеке минуле.
Це язичницькі часи. В давнину поклоніння вогню було поширено майже у всіх цивілізаціях і культурах. До сих пір вогонь вшановується в багатьох країнах як символ божества на сході.,
але найближча інформація про вогонь приведе нас перш за все в Давню Грецію. Образ вогню своїм корінням уходить у сиву давнину. Майже усі народи: від племен іранського нагір’я до індійців племені майя, звеличували священний вогонь або його дух. Про вогонь в міфах Давньої Греції є красива історія давайте послухаємо її.

Все стихії природи чітко розподілені різним богам і богиням. відповідно і
вогонь як найбільша сила природи належала богу богів - Зевсу-громовержцеві. Його силі була підпорядкована сила всіх богів у багатьох міфах древньої Греції. 

Сила Зевса розкривається в повному бурхливому пориві або для упокорення непокірних і свавільних богів або для досягнення своєї мети.Тут величезний пласт культури  розкривається в знаменитій грецької міфології.

Дуже яскраво образ вогню показав в симфонічної поеми «Прометей» Скрябін
( Слухаємо уривок симфонічної поеми «Прометей», аналізуємо характер музики).

^ Виступ учня:

«За сивої давнини, коли над усім світом панував іще не Зевс, а його батько Кронос, люди що тільки-но розселилися по землі, були кволі, безсилі, лякливі.

Згодом владу над усім світом здобув Зевс. Із своєї небесної осяйної височини Зевс і не дивився на нужденних людей, а ті ледь животіли серед незбагненної, ворожої природи. Так би зачах і загинув назавжди рід смертних людей, якби не став їм на захист і допомогу найблагородніший серед безсмертних – титан Прометей. Він мав благородне, велике серце. Титан першим зглянувся на людей, навчив їх будувати світлі житла, плавати на човнах, напинати вітрила, полювати лісову звірину, приручати тварин, навчив користуватися щедрими дарами природи.

Розлютився Зевс за цей на Прометея. Аби дошкулити йому, надумав Громовержець людям кару: він відмовив смертним у тому, що було їм доконче потрібне, - у життєдайнім вогні.

Пожалів людей своїм великим серцем титан Прометей і сміливо порушив Зевсову заборону. Опинившись у Зевсовій оселі, сміливець мерщій узяв із божественного вогнища невеличку іскру, сховав її у порожній очеретині та й приніс людям на землю.

У шаленій нестямі Зевс звелів закути титана Прометея в кайдани і припнути на самому краї землі до стрімкої скелі, щоб відступник висів там довгі століття. Усі стихії Зевс кинув на прикутого Прометея, але той і не думав коритися. Тоді Громовержець звергнув скелю разом із непереможним титаном у чорну безодню. 

Та Прометей був безсмертний. Збігли тисячоліття, і тоді Зевс знову підняв із безодні титана. Але Прометей і надалі не корився величнішому Богу. Знову висів Прометей, прикутий до скелі і щодня прилітав туди величезний Зевсів орел. Гострими пазурами розривав він титанові груди та дзьобав печінку. За ніч кривава рана загоювалася, але наступного дня знову прилітав орел і знову люто шматував могутнє Прометеєве тіло.

Ці страшні муки тривали тисячоліття, але ніщо не могло здолати титана. Лише гіркі сльози матері титана примирила дві непримиренні сторони. Зевс послав най славетного з-поміж грецьких героїв – Геракла звільнити титана. Геракл виліз на скелю й дужими руками розірвав Прометеєві пута. Титан нарешті випростав могутнє тіло і відітхнув на всі груди. Тільки одне залізне кільце зосталося на руці в Прометея, і в ньому застряг камінчик із скелі.

Прометей став вільний, а смертні люди, заради яких він прийняв страшні муки, носять відтоді на згадку про нього металеві каблучки й персні з коштовними камінцями. Так каже легенда, але чи це правда, ніхто не знає. Однак знають усі: в тих мужніх, волелюбних людей, що віддають свої сили й розум, усе життя на благо народові, палає в серцях іскра незгасного Прометеєвого вогню.

А сам Прометей оживає знову і знову в найкращих творах мистецтва. Так завдяки смертним людям став справді безсмертний тираноборець-титан.»

^ Слово вчителя образотворчого мистецтва:

Що ж символізує вогонь Прометея у міфі? Який висновок ми можемо зробити, чому вчить нас ця історія?

4.    
^ Слово вчителя музичного мистецтва:

Образ Прометея змальовували не лише в літературних творах чи картинах. Яскравий образ вогню і самого Прометея створив композитор Олександр Скрябін у симфонічній поемі «Прометей». Прослухайте фрагмент поеми. 

- Який за характером музичний фрагмент?

- Який лад, темп використовує композитор для створення образу Прометея?

• 
  Яку кольорову гаму ви уявили, слухаючи музику?
• 
  Яку кольорову гаму ви доберете для зображення фантастичного полум’я (переважно «холодну» чи «теплу»)?

(Проводиться обговорення музичного фрагменту учнями).

5.    
Фізкультхвилинка:

Спробуйте за допомогою пластичних рухів створити образ вогню, спираючись на характер музичного твору.

^ V. Практичне завдання

Сьогодні ми з вами звернемося до абстрактної композиції. Абстрактна композиція – це безпредметне зображення, у яком образ створюється за допомогою співвідношення ліній, плям, тонів чи кольорів.

Ваше завдання сьогодні – створити образ вогню. Музичний фрагмент, який ви щойно прослухали допоможе вам.

^ VІ. Інструктаж (мистецькі поради на стор. 113 підручника).

VІІ. Рефлексія . Обговорення робіт учнів. Скажіть, будь ласка, що ж саме символізує вогонь Прометея? Чому саме так звучить тема нашого уроку? Прослухавши фрагмент музичного твору скажіть, що спільного чи від мінного у цьому творі з тим образо вогню, про який ми з вами говорили на уроці? Чи можемо ми проілюструвати ваші роботи саме цим твором?

Виконується інтерактивна вправа «ти – мені, я – тобі».

VІІІ. Підсумок уроку.